Як утилізувати ліки, у яких вийшов термін придатності?

Цей блок журналу передбачає розгляд найгарячіших запитань, що щомісяця надходять на адресу редакції.
Зі своїми проблемами звертайтесь: ek@mediapro.com.ua

Запитання:

На підприємстві у виробничих та адміністративних приміщеннях є аптечки з медикаментами. Чи потрібно робити реєстрову карту та паспорт відходу на ліки, у яких вийшов термін придатності,? Чи є вони відходом взагалі та як потрібно їх утилізувати?

Відповідь:

Це питання регламентується Законом України «Про відходи» від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР, Інструкцією щодо складання реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (далі — Інструкція), затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 17 лютого 1999 р. № 41, Порядком ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р. № 2034 (далі — Постанова № 2034), ДСТУ 2195–99 та ДСТУ 4462.3.01:2006.

Зокрема, ст. 1 вказаного закону визначено, що відходи — це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості та не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Таким чином, медикаменти, термін придатності яких закінчився, є відходами та на них поширюються усі вимоги щодо поводження з відходами. У тому числі і щодо реєстрової карти та паспорту відходу.

Порядок складання реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів регламентовано Інструкцією.

Щодо складання паспорту відходу, то відповідно до Постанови № 2034 паспортизація відходів — це процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, технічні, фізико–хімічні, технологічні, екологічні, санітарні, економічні та інші показники, методи їх вимірювання і контролю, а також про технології їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Згідно з п. 9 Постанови №2034, паспортизація відходів ведеться підприємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними.

Паспортизація відходів передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005–96 «Класифікатор відходів» та номенклатури відходів.

Форми паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються Мінприроди за участю інших зацікавлених центральних органів виконавчої влади і затверджуються ним за погодженням з МОЗ.

На сьогодні відсутні затверджені Мінприроди за участю інших зацікавлених центральних органів виконавчої влади та за погодженням з МОЗ форми паспортів відходів та інструкції щодо їх заповнення.

Нормативним документом щодо заповнення та затвердження технічного паспорта відходу на рівні стандарту є ДСТУ 2195–99 (ГОСТ 17.9.0.2–99) «ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ ВІДХОДУ. Склад, вміст, виклад і правила внесення змін», затверджений наказом Держстандарту України від 8 вересня 1999 р.№ 167 та введений в дію наказом Держстандарту України від 3 лютого 2000 р. №  97.

Паспорт відходів був розроблений у 2008 році у складі ДСТУ 4462.3.01:2006 «Охорона природи. ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ. Порядок здійснення операцій» як додаток Б «Паспорт відходів підприємства та інструкція по його заповненню» (ст. 15–24).

При цьому, Мінприроди України звертає увагу, що розроблення паспорту відходу не носить обов’язкового характеру для відходів, які утилізуються або знешкоджуються.

Попри наявну колізію щодо питання складання паспорту відходу, вважаю за необхідне все ж таки його складати.

Щодо утилізації медичних відходів: поводження з медичними відходами, у тому числі і їх утилізація в закладах охорони здоров’я та в закладах, які в установленому порядку отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики,  регламентується Державними санітарно—протиепідемічними правилами і нормами щодо поводження з медичними відходами, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 8 червня 2015 р. №  325.

Водночас, питання утилізації медичних відходів у побуті чи іншому виробництві спеціальним актом не врегульовано. На практиці — медикаменти, термін придатності яких закінчився, передаються разом із побутовими відходами на сміттєзвалище.

У Спільних рекомендаціях/нормативах Міжнародної фармацевтичної федерації та ВООЗ із Належної фармацевтичної практики «Стандарти якості фармацевтичних послуг» (Женева, 2011 р.) зазначено, що фармацевти повинні сприяти забезпеченню утилізації медикаментозних відходів у лікарняних чи/або громадських аптеках, щоб хворі та громадськість були заохочені повертати прострочені чи непотрібні ліки й медичні засоби. У якості альтернативи фармацевти мають надати відповідну інформацію хворим щодо безпечної утилізації прострочених чи непотрібних ліків.

Враховуючи викладене, медичні відходи на утилізацію необхідно здавати спеціалізованим підприємствам.

Також при укладенні договору щодо постачання медичних препаратів можна передбачити пункт щодо повернення медикаментів, термін яких закінчився, постачальнику чи виробнику для подальшої утилізації.

Leave a Reply

Your email address will not be published.